Як в СРСР

29

Я асексуал. Якщо ви не знаєте, хто це такий, то поспішаю пояснити простою мовою: мене не тягне трахатись ні з ким. Взагалі. Секс мені неподобається в принципі. Якщо мені хтось подобається, то тільки зовні, і швидше естетично, як витвір мистецтва, а не як об’єкт для сполучення.

В універі про мене ходять такі чутки: порнуху не дивиться, дівчат у общажку не водить, на сцени поцілунків дивиться з презирством, і взагалі, він гей. Я просто не розумію, що наводить їх на такі думки. Так, перший досвід у мене вже є. З дівчиною. У різних позах. Ні, не мастурбує. Зовсім. Ніколи. Ні, з репродуктивною функцією у мене все в порядку.

Але мене це не особливо хвилює. Мені огидні ті люди, які намагаються затягти мене в ліжко або постійно шукають мені «гідну кандидатуру, адже навколо тільки одне бидло, тому і не встає». І на тебе, блондинисте створення, у мене теж не встане.

Я не проти відносин. Я, в принципі, можу мати стосунки з людиною будь-якої статі, тільки от стосунки будуть платонічні. Ви готові на таке? Готові? Точно?

Була у мене одна дівчина, постійно скаржиться на те, що всі хлопці хочуть тільки сексу. Я ще до початку «офіційних відносин» попередив, що секс мені противний, і я не хочу їм займатися взагалі. І що ж? У першу ж ніч у мене вдома я отримав скандал з приводу того, що вона мене не збуджує. Мене це так розлютило і вивело з себе, що я виставив її з квартири з грошима на таксі в руках.

Може бути, я чогось не розумію. Може бути, у мене проблеми з психікою, але наука поки що не довела, що це хвороба. А якщо бути точніше, то з дев’яностих асексуальність хворобою не вважається.

Я не прошу мене розуміти. Я прошу лише мене не чіпати.