Дозвольте відрекомендуватися

17

Після роботи на прохання дружини зайшов аптеку за деклофинаком. Записав назву на папірці, так як в ліках не сильний. Стою в черзі, спостерігаю за замотаною нескінченними запитаннями бабульок дівчиною-аптекарем. Не заглядаючи в папірець, називаю ліки і бачу, що губи дівчини якось підозріло починають злегка тремтіти, з очима теж щось не так.

— Що, — каже аптекар, — невже все так погано?

Відчуваю, що дівчина стримується щосили. Повертаю очі в бік черзі — що з людьми?! Три-чотири дами починають сповзати по стінці, дрібно подрагивая. Дістаю папірець, читаю назву. Дівчина киває і, витираючи зрадницькі сльози, дає упаковку.

Йдучи, я вирішив все-таки запитати:

— Дівчина, а що, я ліки неправильно назвав? Як?
— «Дефлоратор». Вже не знаю, про що ви думали…