Злив зараховано

10

Знову я, секретар директора великої енергетичної компанії. Тепер історії з життя:

Аудитори приїхали на ТЕЦ. Ходять з відкритими ротами, уражаються розмахом. Одна видає: «А я думала, що ви тут просто вугілля жжете». (Ага, і електрика відерцями носимо.)

— Скажіть повну назву вашої організації.
— «ХХХ Регіональна Генерація», — відповідаю я.
— А, регенерація. Все, спасибі.
(Так, ми тут кінцівки регенерируем! Люди-ящери.)

Дзвінок з обласного містечка:

— Ви! Крадете! Моє! Тепло!
— Ем… Поясніть коректно суть проблеми?
— Ну, вчора у мене батареї були теплі, а сьогодні я прокинулася, а вони холодні!
— Вибачте, але опалювальний сезон закінчено.
— Як закінчений?! Я ж плачу за гарячу воду! Залийте мені її назад в батареї!

Дзвінок. Піднімаю трубку і розумію, що на тому кінці намагаються кинути факс. Кладу трубку. Через хвилину історія повторюється. Ну не можу я лист факсу витягнути з дірочок в трубці! Ще через пару хвилин дзвонить дівчина з того ж номера і каже:

— Ти че факс не приймаєш?
— Я не приймаю у вас факс, тому що ви телефонуєте на номер ХХ-ХХ-YY, а факс за номером XX-XX-ZZ. Відправте його туди, будьте ласкаві.
— А ти не можеш прийняти, так?
— Не можу, тому що у мене немає факсу. Факс знаходиться в канцелярії.
— А ти де?
— А я в приймальні, на кілька поверхів вище.
— Ну так побіжи.
— Ну так скиньте його туди!
— Не, ну ти ваще ідіотка, чи що?! Вистачить мені мозок парити! Бери мій факс!
— Може, вам буде простіше відправити документ по електронній пошті? Я скажу вам свою адресу.
— На@#ї вашу пошту! Ти його там втратиш! Я от постійно в ній все втрачаю.

Прийшов такий рахунок:

Дератизація за вересень 2009 — кв. метри, сума.
Дезінсекція — кв. метри, сума.
Мухи в льотній формі — кв. метри, сума.

Цікаво, хто мухам форму шиє і якої форми шолом?