Про любов до черг

13

Прогорів нещодавно мій банк. А там внесок був під вельми приємний відсоток. Але спасибі існуючій системі, яка дозволяє отримати гроші (і навіть з нарахованими відсотками) в іншому банку, який стає свого роду рятувальником.

Живу я в Московській області, і відділення банку-рятувальника в моєму місті всього одна. На жаль, там засмутили, сказавши, що вони допомогти не можуть, і запропонували з’їздити в сусіднє місто. Відділення в сусідньому місті виявилося затісним, і там уже юрмилися побратими по нещастю. Звичайно, ніякої електронної черги, при такому напливі. «Будете 113-м!» — з порога оголосив найближчий до виходу товариш. Звичайно, це все не поспішати, взагалі два роки можна без шуму і пилу за цими грошима йти. Але краще-то раніше, правда?

Сидіти не стали, поїхали в третій місто, він ближче до Москви (і взагалі у нього майже приходить метро) і має одразу кілька відділень «рятувальника». У першому було народу не сильно менше. Всі зітхають, мовляв, чи встигнуть сьогодні або завтра доведеться приходити? І тут прийшла думка — чому б не спробувати в самій Москві? Тим більше, що туди вже менше кілометра їхати.

І що б ви думали? Напівпорожній зал, консультант, ні слова не кажучи, тицьнув потрібну кнопку на терміналі видачі талонів… Недовге очікування вільного операціоніста, і вже через півгодини я їду додому з пачкою грошей.

Що ж мене задолбали, якщо все скінчилося добре? Так ось, любов наших людей до черг і тисняви на порожньому місці.