Старість – не радість

9

Моя задолбашка пов’язана із збільшенням пенсійного віку в окремо взятій країні бульбашей». Можна по-різному ставитися до цього нововведення — хто (і я в їх числі) проти «зобов’язалівки», т. к. живемо у забруднених радіацією районах, де незважаючи ні на які періоди полураспадов кожен рік енну кількість орних земель визнається чистим, зростає число болячок (особливо онкологічних, ось тільки в свідоцтвах про смерть ставиться банальна серцева недостатність, ну та не про це зараз), але при всьому при тому роботу молодим спеціалістам не знайти — біржі праці переповнені, підприємства стоять/працюють 2-3 дні в тиждень або проводять (ні-ні, не скорочення!) оптимізацію штату. Хтось, навпаки, і в 60 сповнений сил і хоче працювати, набрав кредитів і тепер їх виплачує та інше (таких меншість, але така думка, як кажуть, має місце бути).

Що ж задолбали? А дратують коментарі третього типу — мовляв, чому збереглося так зване «соціальне» поділ: жінки, як і раніше йдуть на пенсію раніш чоловіків. Є і відверто «дитячий» підхід, на який я не реагую, мовляв, обурюються чоловіки, не така велика робота прибирати, прати, готувати їжу, дітей з садочка забирати, і ми так робили, якби знали, що на 5 років раніше на пенсію підемо. Як у тому анекдоті: «Раптом війна, а я втомився», тільки навпаки — я не дарма на дивані з пивом лежу, мені працювати довго, втомлюся. Пишуть, напевно, дуже молоді люди, мені здається, що і одружені не були, так як за кохану людину радієш, коли йому хоч в чомусь краще. Тим більше що при виконанні вимог з «зрівнялівки» це не чоловікам вік знизять, а підвищать «жіночу кордон» (або навіть обидві, так як знову постійно проскакують статті про те, що німці, японці та ін. відмінно працюють і в 65 років, і в 70 мало не 100 років, а дірка в бюджеті країни солідна).

А ось і інша сторона коментарів так званих «жінконенависник» — жінки посміли жити аж на цілих 10 років довше. Ось така неприхована заздрість реально дратує! Неодноразово писала це на форумах і повторюся тут: шановні чоловіки, ну як ви собі уявляєте цю «розкішну» жіночу старість? Почнемо з того, що тривалість життя розраховується з урахуванням будь-яких «сюрпризів» типу аварій, нещасних випадків на виробництві і на відпочинку, наслідків вживання алкоголю, з урахуванням болячок від паління та інших шкідливих звичок. Крім соціальних факторів є і природний — не дарма на 110 хлопчиків народжується 100 дівчаток, вже до вісімнадцяти років їх кількість зрівнюється. Жінки апріорі більш витривалі і живучі. Але ви спустіться з небес на землю і перестаньте дивитися зарубіжні серіали (або звідки там ви взяли уявлення про наших бабусь-старушках як про американських пенсіонерів: засмаглих, білозубих, в шортах, з рюкзачками і на Гаваях?).

Ось у мене в під’їзді було три одиноких бабусі, які пережили своїх чоловіків (один загинув в аварії, у другого інфаркт, що у третього точно не скажу). І ось ви їм заздрите? Це вони відчайдушно гуляють і тринькають ваші податки? А я вам розповім докладніше, як це відбувається.

Першою бабусі вже немає в живих. І так, вона явно стрибала-стрибала, як же інакше заробила перелом шийки стегна, який неправильно зрісся. Але і це її не зупинило — ще цілих два роки вона справно отримувала пенсію, лежачи в ліжку. Були, звичайно, такі прикрі випадковості, як пролежні і пневмонії, але це ж дрібниця, пенсію приносили справно.

Друга бабуся взагалі придурюється — ще за життя чоловіка ганяла його в магазин. Ноги у неї, бачте, розпухають стовпами та покриваються виразками. До крамниці перед під’їздом вона, значить, доходить, а до магазину з сумкою продуктів — слабо! Зараз, правда, взагалі в памперсі лежить, так як до туалету Екшн ти не може, але це не важливо — пенсію отримує, живе, зараза така! На три роки чоловіка-алкоголіка пережила!

Третя бабуся навіть сама ходить до булочної, по святах і тримаючись за крісло-каталку. Часто її «катає» швидка — то панкреатит, то верхнє тиск 250, то серце прихопить, то задихається за типом серцевої астми. Ось теж темнить — нічому у неї там хворіти, все їй вже вирізали — і «по-жіночому», і жовчний, і щитовидку. Ну, ось ви зрозуміли, до чого я хилю? Не дивіться ви на кількість, подивіться на якість життя! От тільки недавно з сусідами двері ламали так їй викликали швидку, вона вже відкрито говорить, що було б серце слабший, померла вже, бо не життя, а мука, сил більше немає.

Так що, як кажуть, бійтеся своїх бажань! І, позаздривши кому-то в черговий раз, спробуйте подивитися на ситуацію без рожевих окулярів, дивись, і більш конструктивне рішення з’явиться.